Montag, 28. Januar 2013

Declaració de sobirania i el dret a decidir del poble de Catalunya traduïda a l'ucraïnès


ПРЕАМБУЛА

Народ Каталонії протягом всієї своєї історії в демократичний спосіб виявляв свою волю до самоврядування, маючи на меті сприяння прогресу, добробуту та рівності можливостей для всіх громадян, а також розвиток власної культури та колективної своєрідності.

Самоврядування Каталонії також має свої підвалини в історичних правах каталонського народу, в його світських установах та в каталонській правовій традиції. Каталонський парламентаризм був закладений в Середні віки, коли діяли Асамблеї з питань миру і перемир'я та Палата при Барселонському графі.

У чотирнадцятому столітті створено Генеральну депутацію, або Женералітат, які поступово набув широкої самостійності та в шістнадцятому і сімнадцятому століттях став діяти як уряд Князівства Каталонії. Падіння Барселони в 1714 році внаслідок війни за Іспанську спадщину призвело до скасування Філіпом V у декреті «Нуева-Планта» каталонського публічного права та самоврядних установ.

Цим історичним шляхом пройшли також інші регіони, внаслідок чого сформувався спільний мовний, культурний, соціальний та економічний простір, який на основі взаємного визнання прагне зміцнення і розвитку.

Протягом всього ХХ століття каталонки і каталонці незмінно демонстрували своє бажання до самоврядування. Створення Співдружності Каталонії у 1914 році було першим кроком у відновленні самоврядування, що було припинене диктатурою Прімо де Рівери. З проголошенням Другої Іспанської Республіки в 1931 році був утворений уряд Каталонії під назвою Женералітату Каталонії, який мав свій статут автономії.

Женералітат був скасований в 1939 році генералом Франко, який встановив диктатуру, що тривала до 1975 року. Диктатурі чинили активний опір народу і уряд Каталонії. Однією з віх боротьби за свободу було створення Асамблеї Каталонії у 1971 році, після чого в 1977 році був відновлений на тимчасовій основі Женералітат з поверненням із вигнання його президента. Під час переходу до демократії і в контексті нової системи автономії, визначеної Конституцією Іспанії 1978 року, народ Каталонії схвалив на референдумі Статут автономії Каталонії у 1979 році і провів перші вибори до Парламенту Каталонії у 1980 році.

Останніми роками в ході зміцнення демократії , більшість каталонських політичних і громадських сил ініціювали заходи щодо перетворення політичних та правових основ. 
Останній з них виразився у процесі реформування Статуту автономії Каталонії, започаткованому Парламентом у 2005 році. Перешкоди і заперечення з боку установ Іспанської держави, серед яких слід виділити вирок Конституційного суду 31/2010, означають радикальне неприйняття демократичного розвитку колективної волі каталонського народу в рамках Іспанської держави і створюють підстави для згортання самоврядування, що сьогодні цілком очевидно проявляється в політичних, правових, фінансових, соціальних, культурних та мовних аспектах.

Народ Каталонії різними способами висловлював свою волю до подолання нинішнього заблокованого положення в Іспанській державі. Масові демонстрації 10 липня 2010 під лозунгом «Ми нація. Ми вирішуємо» і 11 вересня 2012 року під гаслом «Каталонія - нова держава в Європі» стали виразом неприйняття людьми неповаги до рішень народу Каталонії.
27 вересня 2012 року в постанові 742/IX Парламент констатував необхідність того, щоб народ Каталонії міг у вільний і демократичний спосіб визначити своє спільне майбутнє шляхом всенародного опитування. Останні вибори до Парламенту Каталонії 25 листопада 2012 року ясно й однозначно виразили та підтвердили цю волю.

Для здійснення цього процесу Парламент Каталонії на першій сесії десятого скликання, представляючи виражену демократичним шляхом на останніх виборах волю громадян Каталонії, ухвалює нижче наведену:

ДЕКЛАРАЦІЮ ПРО СУВЕРЕНІТЕТ І ПРАВО ВИРІШУВАТИ НАРОДУ КАТАЛОНІЇ

Відповідно до вираженої в демократичний спосіб волі більшості народу Каталонії Парламент Каталонії ухвалює розпочати процес, який дозволить реалізувати право вирішувати, щоби громадяни і громадянки Каталонії могли вирішити своє спільне політичне майбутнє у відповідності до таких принципів:

По-перше, суверенітет. Народ Каталонії посідає, виходячи з демократичної легітимності, характер суверенного політичного і юридичного суб'єкта.

По-друге, демократична легітимність. Процес реалізації права вирішувати відбуватиметься неухильно в демократичний спосіб і зокрема гарантуватиме плюралізм та повагу до всіх думок шляхом обговорення і діалогу всередині каталонського суспільства, щоби вердикт народу внаслідок цього був виразом волі більшості, що буде основним гарантом права вирішувати.

По-третє, прозорість. Будуть надані всі необхідні інструменти, щоби населення в цілому і каталонське громадянське суспільство мали всю інформацію і належні знання для здійснення права вирішувати і щоби було надано сприяння участі в процесі.

По-четверте, діалог. Здійснюватиметься діалог і вестимуться переговори з Іспанською державою, з європейськими установами та міжнародним співтовариством в цілому.

По-п'яте, соціальна згуртованість. Гарантуватимуться соціальна і територіальна згуртованість країни і багаторазово висловлена каталонським суспільством воля до збереження Каталонії як єдиного народу.

По-шосте, європейськість. Захищатимуться і зазнаватимуть сприяння основоположні принципи Європейського Союзу, зокрема, основні права громадян, демократія, прихильність до держави добробуту, солідарність між різними народами Європи та відданість економічному, соціальному і культурному прогресу.

По-сьоме, законність. Використовуватимуться всі існуючі правові рамки для забезпечення зміцнення демократії та реалізації права вирішувати.

По-восьме, провідна роль Парламенту. Парламент, як інститут, що представляє народ Каталонії, має провідну роль у цьому процесі і з огляду на це мають бути узгоджені і конкретно визначені механізми та методи роботи, які гарантуватимуть цей принцип.

По-дев'яте, участь. Парламент Каталонії та Уряд Женералітату мають залучити до активної участі в цьому процесі місцеві громади і максимум суб’єктів політичного, економічного і громадського життя, культурних і громадянських закладів Каталонії, вони також повинні визначити механізми, що гарантуватимуть цей принцип.

Парламент Каталонії закликає всіх громадян бути активними учасниками демократичного процесу реалізації права вирішувати народу Каталонії.

Палац Парламенту, 23 січня 2013 року